|
Колективізація і Голодомор В кінці 20-х, на початку
30-х років в Плужненському районі повним ходом йшла колективізація. Вона
і заклала основу тому Голодомору, який чорною смертю прокотився по Україні в
32-33 роках. Але примусовому створенню колгоспів, чинився
великий опір. Ось один із випадків такого опору селян, що вже вступили до
колгоспів. 31 січня 1930 року бюро Шепетівського окружкому КП(б)У, до якого
входили Плужненський і Ізяславський райони, вирішили негайно вислати 800
куркульських родин. На допомогу органам влади були мобілізовані всі активісти і
розкуркулення охопило всі села. Одночасно почали закривати в селах церкви. Це
ще більше підігрівало обстановку. 13 лютого була закрита церква в Плужному.
14 лютого під час ревізії церковного майна почали сходитися люди, переважно
жінки. Між ними і комсомольцями виникла сварка і навіть дійшло до бійки. [1]. Плужненський священник Войко Оверко закликав виступити на
захист церкви. 20 лютого після служіння, в якому прийняло участь щонайменше
1000 чоловік, селяни зібралися на майдані і зажадали повернути насіння,
інвентар, худобу і припинити колективізацію. Лише застосування збройної сили
зупинило виступ. [1]. Та вже 23 лютого селяни в селах М'якоти, Хотень,
Шекеринці, Велика Радогощ, Борисів почали повертати собі усуспільнене зерно,
інвентар. Через декілька днів ці виступи перекинулися на всі села району.
Початкові вимоги про повернення насіння, інвентаря поступово переросли в
політичні: «Надати право голосу всім», «Геть радянську владу». 24 лютого жінки
с. Добрин розібрали усуспільнене майно. В натовпі кричали: «Нас грабують, немає
нічого: ні мила, ні хліба, в СОЗ не підемо». Одночасно окружком дав вказівку
заарештувати порушників порядку. 4 березня 1930 року заарештовано «зачинщиків і
осіб контрреволюційного елементу», з них в Плужненському районі - 149, а
в Ізяславському - 30 чоловік. На кінець березня кількість заарештованих
становила понад 2000 чоловік. Селянські виступи, які одержали назву «волинок»
були стихійними і розрізненими. Мети єдиної у повстанців не було, це й
обумовило їх поразку. Вони були придушені збройною силою. Про виконану роботу в
питанні проведення колективізації Шепетівський окружком доповідав в ЦК КП(б)У: «В
тих районах, де завдано нищівного удару, шляхом масових арештів
контрреволюційного активу з кулацтва, де нами розгорнута масова політробота
настав спокій (Плужне, Ізяслав)». Майже всі заарештовані були засуджені,
деякі до розстрілу. [1]. Джерело: [1] Осипов С. Звіт про діяльність Плужненського підпільного райкому КП (У) // ДАХО. - Ф.234-Р. - Оп.18. - Спр 112. |
16 травня 2010
|
| Закрити |
